• Demo
  • Demo
  • Demo
  • Demo
  • Demo
  • Demo

Засідання педагогічної ради. Відкрите заняття Ситюк Н.М.

30.11.2016 року відбулось засідання педагогічної ради на тему: "Щоб у серці жила Батьківщина".

В рамках підготовки до засідання педради було проведено відкрите заняття в середньо-старшій групі №5 вихователем Ситюк Н.М..


Інформація від практичного психолога


28.11.2017 року Ліждвой Людмила Миколаївна провела відкрите заняття з дітьми старшого дошкільного віку на тему «Крамничка щастя».

Практичний психолог навчала дітей  слухати розповідь,  вільно  висловлювати власні думки, звертаючись до досвіду. Розширити знання про емоції та почуття. Розвивала емоційну, пізнавальну, комунікативну, особистісну сфери дітей.

Людмила Миколаївна  навчала педагогів,  як підтримувати позитивно-емоційний контакт «дорослий-ди¬тина», як активізувати мовленнєву активність дітей за допомогою правильно поставлених запитань, як спираючись на відповіді дітей, вибудовувати стратегію наступних запитань, які поглиблять бесіду. 

Під час обговорення побаченого педагоги високо оцінили майстерність Людмили Миколаївни.


НА ПОРОЗІ ШКОЛИ

Вступ до школи – відповідальний момент у житті кожної дитини. Якщо раніше її головним заняттям була гра, то тепер – навчання, що вимагає уваги, зосередженої роботи на уроках, дисципліни. Дуже важливо, щоб саме батьки допомогли їй впоратися з труднощами початкового етапу навчання в школі. Що ж потрібно знати  батькам, щоб полегшити процес адаптації дитини до школи?

Всі системи і функції організму 6-річної дитини знаходяться в стадії формування. Незавершений розвиток опорно-рухового апарату. Хребет схильний до деформацій. Неправильна постава під час занять може сприяти виникненню спочатку функціональних, а потім і стійких викривлень хребта. У дітей цього віку вже добре розвинені м'язи плеча, стегна, а м'язи спини ще слабкі, тому їм важко висиджувати нерухомо більше 25 хвилин, та ще  зберігати при цьому правильну поставу.

Недостатньо розвинені у 6-річних дітей і дрібні м'язи кисті, які забезпечують дитині можливість писати, малювання. Саме тому письмо для більшості першокласників перетворюється в тяжку працю. Пам'ятайте, що 5-6-річна дитина може писати безперервно не більше 3 хвилин, а потім якість письма погіршується, з'являються помилки в роботі. 

Непотрібно змушувати сина чи дочку багатократно переписувати завдання, якість роботи це не поліпшить, а роздратування і сльози дитини викличуть. У стадії розвитку у 5-6-річних дітей знаходяться і основні властивості нервової системи, процеси збудження переважають над процесами гальмування. Якщо дитина стає неспокійною, відволікається – це перша ознака втоми, давайте дитині можливість порухатися, відпочити через кожні 20-25 хвилин роботи.

Один або два рази на тиждень займіться з дитиною спеціальною підготовкою руки до письма. Ці заняття краще починати за пів року до вступу до школи. У цьому вам допоможе спеціальний зошит для підготовки руки дитини до письма. Ваше завдання – навчити дітей тим прийомам рухів пальців і кисті, за допомогою яких виконуються прописи. На початку кожного заняття покажіть дитині на аркуші паперу, як повинні рухатися пальці і кисть при виконанні певного елементу. Через 2-3 хвилини корисно робити фізкультхвилинку – стискати пальці в кулак і розтискати їх. Потім роботу знову можна продовжити. Під час письма стежте за тим, щоб дитина не поспішала, акуратно виводила лінії. За гарне виконання роботи не забудьте похвалити її. Заняття не повинні тривати довше 20-25 хвилин, інакше неминучі стомлення, ослаблення уваги, помилки.

Слідкуйте за тим, щоб в період підготовки до школи малюк чітко дотримувався режиму дня. Це важливо для збереження здоров'я дитини і для його адаптації до школи.

 

Шановні батьки! Щоб Ваші зусилля по підготовці дитини до школи були ефективними, скористайтеся наступними порадами:

 

1. Не допускайте, щоб дитина нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій, якщо дитині весело вчитися, вона вчиться краще.

2. Повторюйте вправи. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант. Не забувайте: розвиток розумових здібностей дитини формується часом і практикою.

3. Не проявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів дитини.

4. Будьте терплячі, не ставте перед дитиною завдання, які перевищують його інтелектуальні можливості.

5. У заняттях з дитиною потрібна міра. Не змушуйте дитину виконувати завдання, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена; займіться чимось іншим. Постарайтеся визначити межі витривалості дитини і збільшуйте тривалість занять поступово. Дайте дитині можливість іноді займатися тією справою, яка їй подобається.

6. Діти дошкільного віку погано сприймають одноманітні, монотонні заняття. Тому при проведенні занять краще вибирати ігрову форму.

7. Розвивайте у дитини навички спілкування: навчіть дитину дружити з однолітками, ділити з ними успіхи та невдачі. Все це їй стане в нагоді в соціально складній атмосфері школи.

8. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за її терпіння, наполегливість. Ніколи не підкреслюйте її слабкості в порівнянні з іншими дітьми. Формуйте у неї впевненість у своїх силах.

Не сприймайте  заняття з дитиною як важку працю, радійте і отримуйте задоволення від процесу спілкування:  у вас з’явилася прекрасна можливість подружитися з дитиною, вибудувати доброзичливі стосунки і допомогти дитині  підготуватися до школи.

Отже, успіхів вам і більше віри в себе та можливості своєї дитини!


ПРАВИЛА СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу, і не є вашою точною копією. Приймайте її такою, яка вона є, підкреслюйте її сильні сторони.

2. Будьте уважними й чуйними до дитини, уникайте образ і погроз.

3. Поєднуйте повагу до дитини з вимогливістю, не соромтеся виявляти любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

4. Намагайтеся, щоб ваша любов не вилилася у вседозволеність чи бездоглядність.

5. Діти повторюють дії дорослих, насамперед батьків. Станьте взірцем для них.

6. Заохочуйте особисту відповідальніс і самостійність.

7. Вимагайте обміркованої поведінки.

8. Чуйно ставтеся до запитів дитини.

9. Намагайтеся впливати на дитину проханням. І якщо прохання не виконується, лише тоді вдавайтеся до інструкцій і наказів.

10. Дбайте про постійне дотримання дисципліни.

11. Покарання не повинно витісняти любов. Воно повинно бути справедливим, враховуйте вчинок і мотив.

12. Частіше спілкуйтеся з дітьми й вислуховуйте їх.