Консультація для батьків
«Вчимо дітей любити природу»
Підготувала керівник гуртка
Поплавська К.С
Як залучити дітей до природи?
Як навчити їх дбайливо ставитися до тваринного і рослинного світу?
Міський спосіб життя не дозволяє багатьом сім’ям часто бувати на природі, знайомити з нею дітей. Але для гармонійного розвитку дитини дуже важливо спілкуватися з природою, вчитися берегти її і піклуватися про неї.
Виховання правильного ставлення дітей до природи, вміння дбайливо поводитися з тваринами істотами і рослинним світом може бути повноцінно здійснено в дошкільний період лише в тому випадку, якщо система роботи в дитячому саду поєднується з впливом на дитину в сім’ї.
У дитячому садку вихователі велику увагу приділяють екологічному вихованню: знайомству з тваринним і рослинним світом, прищеплювання навичок догляду за рослинами, тваринами, птахами, вихованню любові до природи.
Що для залучення дітей до природи можуть і повинні зробити батьки?
Чудовий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Людина завжди був і залишається сином природи, і те, що ріднить його з природою, повинно використовуватися для його залучення до багатства духовної культури».
Діти будь-якого віку дуже добре сприймають інформацію на рівні почуттів. Щоб щось дізнатися, зрозуміти, усвідомити, їм потрібно це побачити, послухати, помацати, понюхати. Ніякі розповіді, картинки не замінять живого контакту з природою. Щоб пояснити, наприклад, яким ліс буває навесні, туди найкраще з дитиною відправитися. Він буде в захваті від такого походу. З яким захопленням він буде розповідати потім, що побачив, як з’являється з-під снігу перша трава і перші квіти – проліски, відчув запах і сторожку тишу весняного лісу Виниклі емоції надовго залишаться в пам’яті, допоможуть створити правильний образ картини весняного лісу. Цю особливість сприйняття слід активно використовувати для залучення дітей до природи.
Допитливі від народження малюки часто задають нам, дорослим, питання, викликані різними явищами, об’єктами природи. Щоб діти краще зрозуміли навколишній світ, батькам потрібно частіше бувати з дітьми в поле, на лузі, в лісі, біля річки, в парку в будь-який час року, не проходити повз всього, що вас оточує, а звертати увагу дітей на красу цього світу, виховувати вміння помічати все цікаве: як розпускаються перші листочки, яким буває кульбаба, чому він вранці розпускається, а до вечора знову закривається, як цвітуть дерева і зав’язуються плоди і ягоди, чому листя на деревах восени жовтіє і опадає, чому взимку ялина дуже зелена, а у інших дерев немає листя, чому дерева вкриті інеєм, чому сніг тане. Світ, що оточує дитини, це, перш за все, світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Важливо створити емоційний контакт дитини з природою: нехай самостійно побродить, відшукає щось незвичайне, тихо посидить на пагорбі, послухає спів птахів або дзюрчання струмка, просто подивиться навколо себе.
Від нас, дорослих, залежить, чи буде дитина допитливим, як у нього розвинеться мова. В процесі систематичних цілеспрямованих спостережень, дитина навчиться думати і відповідати на питання «Чому? »Виховане з ранніх років прагнення дізнатися більше про навколишній світ навчать дитину логічно мислити, робити висновки, висновки. Чим більше дитина дізнається і зрозуміє, тим яскравіше і образніше буде його мова, допитливий розум, тим охочіше він буде спілкуватися з однолітками, легше входити в контакт з дорослими. Сума отриманих знань на природі і про природу, вміння викладати свої думки, спілкуватися з людьми допоможе формуванню особистості зі своїми поглядами на світ, зі своїм ставленням до природи, екологічно і обгрунтовано правильним.
Обов’язково потрібно якомога частіше давати дітям можливість спілкуватися з природою. Навіть звичайні прогулянки по вулицях цілком послужать даними цілям. Адже на вулицях міст ростуть дерева, чагарники, трави, квіти, є комахи, літають птахи. Під час прогулянки необхідно показувати дітям своє вміння спілкуватися з природою, звертати увагу дитини на навколишній світ: «Дивись, який гарний захід! »,« Який сьогодні білий пухнастий сніг! »,« Подивися, це хмара схоже на баранчика, ти згоден зі мною? »І т. Д. Дозволяти йому знайомитися з комахами, розглядати, чіпати, при цьому бути бережливим і обережним. Помітили мурашник – поспостерігайте за життям мурах, як вони дружно тягнуть до свого будиночка велику для їх росту суху гілочку або їжу. Почастуєте їх чимось солодким і поспостерігайте за їх поведінкою. Коли йдете в дитячий садок і назад, досить подивитися навколо – завжди можна побачити чи почути щось цікаве: як встає сонечко, виблискує іній, співають пташки, гримить грім і блискавка. Під час прогулянок цікаво показати дітям рослини, занесені до Червоної книги, познайомити дітей з лікарськими травами, розповісти, чому їх так називають. Діти легко запам’ятовують такі назви, як мати-й-мачуха, валеріана, подорожник та ін. Це чудові приклади дбайливого і шанобливого ставлення до природи.
Кожна дитина повинна добре знати правила поводження з об’єктами природи. Треба завжди нагадувати дітям, що не можна ламати дерева, рвати і кидати квіти, відривати жука лапки і крильця, так як це жива істота і йому боляче від таких дій. У ліс можна ходити в різні пори року і не тільки милуватися ним, але і помічати неполадки і усувати їх: прибрати сухі гілки на стежці, перев’язати зламане негодою деревце. Потрібно берегти природу! Чи не вирубувати ліси, берегти їх від пожеж, замість живих ялинок встановлювати штучні на Новий рік. Діти із задоволенням будуть їх прикрашати і пишатися своєю участю в охороні природи.
Читайте дітям більше творів О. Пушкіна, М. Пришвіна, В. Біанкі, Е. Чарушина і ін. письменників і поетів, розглядайте ілюстрації до книг і картини про природу, загадувати більше загадок про природу, познайомте з прикметами в природі ( «багато снігу – багато хліба», грайте з дітьми в ігри: «Лісові запахи», «Що шарудить?», «Сонечко і дощик», «слід у слід» і ін. Це розширить і закріпить знання дітей з екології.
А у кого вдома є тварини, треба, щоб діти не тільки грали з ними, але і не забували їх годувати, вигулювати. Спочатку разом з вами, дорогі тата й мами, а потім самостійно.
Природа має великий вплив на формування особистості, її розумовий, моральне, естетичне, трудове і фізичний розвиток. Дорослі, згадуючи своє дитинство, мимоволі думають про річку, в якій купалися, про ліс, де вперше почули спів птахів, про галявинці, на якій збирали гриби. Якими виростуть наші діти, залежить від нас. Ми повинні навчити дітей не тільки брати від природи, а й піклуватися про неї, охороняти її. З цього починається відповідальність за все живе на планеті.
Потрібно, щоб кожен з нас по-справжньому любив природу. Зберегти зелень лісів, полів, чисту воду, сонячне світло і свіже повітря – значить забезпечити життя нашим дітям, онукам, правнукам. Треба завжди пам’ятати всім, дорослим і дітям, що Земля – загальний наш будинок, і людина, живучи в цьому будинку, повинен бути добрим, піклуватися про те, щоб всього живого було в ньому добре і затишно.
Природа нам – це рідний дім,
Вона усім – як мати,
Щоб завше лад був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
Не рви, не знищуй, не руйнуй –
Це заповідь для тебе.
Красу планети не зіпсуй –
Вона одна під небом.